Голодомор українського народу 33х та 47х роках ХХ століття – це цілеспрямований геноцид проти самої заможної частини радянського селянства та проти самого бунтівного люду – нескоримих селян-українців, які мешкали переважно на територіях сьогоднішніх Донецької, Луганської, Дніпропетровської, Запорізької та Одеських областей України. Селяни-українці були індивідуалістами в веденні сільського господарства, вони не хотіли віддавати плоди своєї праці тим, хто хотів їх відібрати просто так та повставали проти колективізації… За один лише 1932 рік на в Українській РСР відбулося біля 1500 повстань!!! Ні в одній іншій республіці СРСР не було такого спротиву планам більшовицької влади… Тому голодомор московські кати вчинили саме на трьох територіях Радянського Союзу: України, Кубані та частини Казахстану де компактно проживали селяни-українці…

У вимерлі українські села радянська влада здійснила масові переселення росіян з Сибіру та центральної Росії. Тому зараз східні та південні регіони нашої України до сих пір несуть відбиток того удару по українству, який був нанесений тоталітарною владою з метою зламати наш дух! Наш – український дух, який був від Сходу до Заходу від Півночі до Півдня…
Тепер нам доводиться проголошувати: «Схід і Захід – разом!». Слова – констатація історичної величі єдиного українського духу, слова пророчі, слова, вірю, потужні, непереборні для відсічі руйнівних сил запущених 80 років тому на роз’єднання України, її знищення!
Давайте всі разом, всі українці, на сході і на заході, росіяни і євреї, малі й великі, всі небайдужі, хто хоче мати майбутнє – вшануємо пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 років! Будемо нести цю білі та заодно і гордість за нескорений народ (вірю нескорений) – народ України!!!